новини

В Умані правоохоронці взяли російського диверсанта Леоніда Харитонова, який збирався підірвати тамтешній військовий аеродром.
У будинку, де він проживав з дружиною-українкою Вікторією Панченко, знайшли докази, йдеться у сюжеті ТСН.
Учений-хімік Леонід Харитонов приїхав в Україну із Санкт-Петербурга 3 роки тому. Він співвласник російської хімічної фірми, працював в Америці, був керівником середньої ланки в потужному російському оборонному концерні “С.Е.Д”. Аби отримати вид на проживання в нашій країні одружився з українкою.
Коли дипломований хімік з Санкт-Петербурга одружився з простою сільською жінкою, це здивувало не тільки родичів та сусідів, але й саму Вікторію Панченко, дружину російського диверсанта.
Правоохоронці зацікавилися чоловіком, коли його дружина розповіла, що він кинувся на неї із сокирою, бо не знайшов свій довідник по хімії.
У хаті подружжя контррозвідники встановили приховані камери і зібрати необхідну доказову базу про те, як диверсант виготовляє небезпечну вибухову речовину, передаває російським кураторам інформацію по телефону, обговорює з ними майбутню диверсію.
А ще техніка зафіксувала такі розмови Леоніда Харитонова про українців: "Падлы говнистые… Только ты повернешься, оно тебе нож в спину... Вот такие они твари. Они все такие. Все, все. Все без исключения, сто процентов. Вот стоишь в очереди, а за тобой дедок стоит, фашист недобитый, белобрысый такой, ну, чисто, каратель!"
Наразі Леонід Харитонов за гратами. Вибухонебезпечна речовина, котра знаходилася в звичайних на вигляд цигарках на місці фільтра, вилучена.
Експерти стверджують, що ця речовина була значно небезпечніша за тротил, хоча й виготовлена хіміком у домашніх умовах. Цигарки слугували детонатором для ще більш потужної вибухівки.
Майор Олексій Голубенко вважає Харитонова генієм вибухотехніки. Досвідчений сапер вперше бачить такий пристрій. Вбивча цигарка була лише її детонатором: "Вона тліла, горіла дев'ять хвилин, потім вогонь доходив до вибухової речовини, вона вибухала і спричиняла інший вибух".
Дев'ять хвилин – це час на втечу. Харитонов розрахував усе до секунди. Саме стільки йому було потрібно, аби, підпаливши детонатор, відійти на безпечну відстань. Він не був одинаком, а мав кураторів, які давали йому завдання і переводили гроші на картки, значні суми, після виконання диверсії він планував виїхати за кордон.
Підривник цікавився квитками до Гонконгу. Гроші на втечу тримав буквально під боком - півмільйона рублів.