Публікації

• Категория:
  Публікації
• Автор:
  Анна Косинська
• Рейтинг:
  0.0/0
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5

Кабінет міністрів у проекті Держбюджету на 2017 рік пропонує збільшити ставки акцизів на алкогольні напої на 20%. За словами експертів, досвід 2016 року показує, що збільшення "алкоакцизів" насправді може бути набагато більшим.

Адже, підвищення непрямого податку, на алкогольну продукцію, вважають експерти, з одного боку, суттєво поповнює державний бюджет, з іншого – ефективно впливає на скорочення споживання алкоголю, зокрема серед молоді.

Водночас пропозиції Міністерства фінансів, яке намагається підвищити акциз на алкогольні вироби більше, ніж на рівень інфляції, блокуються. Проти зростання акцизу також представники алкогольної індустрії, бо така ініціатива для них є суттєвою втратою споживачів.

Поповнення держбюджету

Експерти висловили своє бачення стосовно підвищення акцизу на алкопродукцію. Зокрема, суттєве підвищення акцизів на більшість алкогольних напоїв у 2016 році принесло додаткові надходження до державного бюджету майже на 3 мільярди гривень. Про це під час прес-конференції в Інституті Горшеніна на тему: "Акцизи на алкоголь в Україні: чого бояться алкогольні лобісти?" розповів завідувач відділу контролю над тютюном та алкоголем Інституту стратегічних досліджень МОЗ України Костянтин Красовський.

Позаяк, за січень-жовтень 2016 року до Державного бюджету від акцизів на алкогольні напої загалом надійшло понад 10 млрд гривень, зазначає Красовський. При цьому акцизи на пиво зросли на 81%, на виноробну продукцію на 37%, на лікеро-горілчану – на 20%.

Пиво

Акцизи на алкогольні напої були різними. Зокрема, з 1 січня цього року ставка акцизу на пиво зросла на 100%. Середня ціна пива з 20 гривень за літр зросла до 24 грн, що спричинило зменшення реалізації пива. Утім, пивна індустрія в грошовому вимірі нічого не втратила, коментує Красовський, бо "під шумок" підвищення акцизів виробники пива суттєво підвищили ціну.

Водночас зростання ставки акцизу на пиво дуже добре наповнили державний бюджет і деякою мірою зменшили споживання пива. Наразі акциз становить лише 10% ціни пива.

Виноробна продукція

Надходження акцизу на виноробну продукцію об’єднує надходження від натурального вина, акциз якого не змінювався і складає 1 копійку на літр, акцизи на кріплені та ігристі вина, які підвищили на 100% (з січня цього року), а на коньяк ставка акцизу зросла на 50% з березня 2016 року.

У 2014 році підвищили акциз на кріплене вино на 50% і пішло збільшення доходів, у 2015 році не було підвищення, зараз в 2016 році суттєво підвищили акцизи на кріплене вино і йде збільшення надходжень до держбюджету,
– відзначає Красовський.

У 2013-2015 роках виробництво вина та коньяку значно скоротилося, що зумовлено окупацією частини території України. У 2016 році виробництва вина загалом залишилось стабільним, виробництво коньяку зменшилося на 17 %, а виробництво ферментованих напоїв зросло більш ніж в два рази.

Лікеро-горілчаний продукт

Ключовий продукт у цьому сегменті – горілка. Якщо акциз на пиво за новими ставками почав впроваджуватися з січня 2016 року, то виробникам горілки дали 2 місяці, щоб вони могли пристосуватися до нових умов підвищення акцизів. Красовський пояснює: виробники різко збільшили виробництво і реалізацію горілки перед зростанням ставки акцизу і зменшили у перші місяці після запровадження нових ставок, щоб продати накопичені запаси. Тому в лютому 2016 року виробництво горілки зросло в 2 рази (порівняно з лютим 2015-го), водночас у березні 2016 року скоротилося майже в 5 разів.

Таке розширення виробництва товарів до початку збільшення ставки акцизів має свою назву – "форестелінг", і до такого заходу вдаються виробники підакцизних товарів в Україні досить часто. Однак, це не є порушенням закону.

Хоча державний бюджет втрачає доходи через "форестелінг", однак, парадоксально, державна казна при цьому починає отримувати додаткові доходи ще до запровадження нових ставок акцизу,
– відзначає Красовський.

Для того, щоб такого явища не було, експерти пропонують зменшити термін набуття чинності нових ставок акцизу на лікеро-горілчану продукцію.

У той час, додає Красовський, деякі країни з "форестелінгом" активно борються. Наприклад, в Молдові через 45 днів після запровадження акцизів на оптових складах проводиться опис, і якщо залишилася продукція випущена за старими ставками, виробник доплачує різницю.

Разом з тим, зазначає Красовський, нового катастрофічного здорожчання горілки не буде – ціна за пляшку зросте в середньому на 5 гривень. Хоча не виключено, що накручувати ціну можуть власне алкогольні компанії.

Слабоалкогольні напої

Податкове навантаження (акцизи+ПДВ) на пляшку слабоалкогольного напою обсягом 0,33 літри зросло на 4 гривні, а середня ціна такої пляшки з 14 гривень наприкінці 2015 року зросла до 18 гривень в середині 2016 року. Крім того, виробники стали випускати напої з вмістом спирту 8,6-10%, і в такому разі податкове навантаження було меншим, ніж для слабоалкогольних напої, пояснив завідувач відділу контролю над тютюном та алкоголем Інституту стратегічних досліджень МОЗ України .

Фіскальний ефект зростання акцизу на слабоалкогольні напої виявився меншим, ніж очікувалося, тому для його посилення експерти пропонують змінити (за прикладом Німеччини) класифікацію слабоалкогольних напоїв, визначивши, що це напої, які містять від 1,2% до 10% етилового спирту.

Отруєння алкоголем

В цілому, за словами Красовського, алкогольна смертність за останні роки зменшилася. Якщо в 2013 році алкоголь спричинив 11 тисяч смертей (без врахування окупованих регіонів), то в 2015 році – 9 тисяч смертей. За 2016 рік даних ще немає.

Але є у поліції є дані про ДТП, скоєні з вини нетверезих водіїв. І ми бачимо в 2016 позитивну динаміка щодо зменшення смертей, що деяким чином може бути пов’язано зі зменшенням споживання алкоголю,
– відзначив Красовський.

За статистикою, серед отруєнь від усіх можливих речовин 70% – це отруєння алкоголем, причому якісним. Минулого року майже 3 тисячі людей, без врахування окупованих територій, померли від отруєння алкоголем. Однак ця цифра, каже Красовський, може бути значно більшою.

Зокрема, як відомо, на Харківщині від вживання неякісного алкоголю померло уже майже 60 людей. Правоохоронці затримали трьох власників магазину, де продавався неякісний алкоголь. І наразі організатори підпільного бізнесу перебувають під домашнім арештом.

Що робити, щоб алкогольна галузь розвивалася?

Підвищення акцизів на 20% в порівнянні з індексом інфляції не є настільки проблемним для алкогольної галузі, пояснює експерт групи "Податкова реформа" РПР Ілля Несходовський. У неї дійсно є проблеми, але вони пов'язані переважно з порядком сплати акцизів. Продукція маркується, необхідно купувати марки. Моментом сплати акцизу, каже він, є момент наклейки акцизної марки на алкогольну продукцію.

Це призводить до того, що ви ще не отримали кошти від реалізованої продукції, а вже повинні власні гроші проінвестувати у виробництво,
– зауважив експерт.

На розгляд депутатів винесено законопроект №5368, який частково вирішує цю проблему. Пропонується встановити, що термін сплати акцизів – це п'ять робочих днів з моменту наклеювання марки на продукцію. Однак піти на поступки треба не лише в цьому.

За словами експерта, варто прирівняти порядок сплати акцизів до того, як платиться ПДВ. Для реєстрації податкової накладної дається 15 календарних днів. Логічним буде прирівняти один непрямий податок до іншого і платити акциз не протягом 5 робочих днів, а упродовж 15 календарних днів. Це дозволить поліпшити фінансове становище алкогольної галузі, відзначив Несходовський.

Друга проблема галузі, переконаний експерт групи "Податкова реформа" РПР, це монополія "Укрспирту". Потрібно не лише приватизувати цей напрямок, а й максимально лібералізувати, щоб не було можливості випускати контрафактну продукцію.

Сьогодні є заводи, які перебувають на стадії банкрутства і нібито випускають мінімум продукції, а насправді продовжують працювати. Не виключаю, що те отруєння, яке нещодавно мало місце у Харківській області, теж є наслідком цього,
– відзначив Несходовський.

Третя проблема, каже він, – роздрібний акциз на алкоголь. Податок складає 5%, і це джерело для наповнення місцевих бюджетів. З іншого боку, продаж відбувається без реєстратора розрахункових операцій, відтак збільшується тіньовий сектор, додав фахівець. Тому держава повинна прийняти рішення – або посилювати контроль, щоб зрівняти нелегальних і легальних роздрібних продавців, або зрозуміти, що цей інструмент не працює якісно.

Є ще нюанси. Як відзначив представник Асоціації легальних виробників алкоголю Олексій Коваль, не варто забувати про нелегальний ринок виробництва алкоголю, який становить 40% і за час, коли акцизи збільшувалися, він виріс в рази. Заборона і перекриття доступу до легального ринку, наголошує він, призводить до збільшення тіньового ринку. Якщо раніше про фальсифікат говорили як про горілку просто без сплати податків, то зараз це горілка, яку розливають в целофанові пакети, тетрапаки тощо. Фактично зараз нелегальний обіг алкоголю вийшов на промисловий масштаб. І це теж проблема, яку варто вирішувати.