- Категория:
- Автор:Сміла Енергоінвест
- Рейтинг:0.0/0
Українцям змінять порядок нарахування субсидій. Нововведення торкнуться непрацездатних та тих, хто проживає у садових будинках. Окрім того, триває монетизація «зекономленого» під час опалювального сезону. Українці, що звернуться до органів соціального захисту отримають 700 гривень компенсації.
З 1 травня 2017 року, на підставі внесених 26 квітня 2017 року Урядом змін у Постанову № 848 «Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива», в Україні діятиме оновлена програма житлових субсидій.
На основі змін у травні органи соціального захисту населення проведуть перепризначення субсидій на наступний рік та розрахують її розміри на літній період, а з жовтня – на новий опалювальний сезон.
Повторно подавати документи на оформлення допомоги необхідно буде лише тим, хто орендує житло та у кого відбулися зміни у складі сім’ї. Для решти субсидіантів перерахунок проведуть автоматично, без повторного звернення.
Для пенсіонерів, інвалідів, інших людей, які не працюють з об’єктивних причин, уряд збільшує соціальну норму, за якою надається житлова субсидія.
Якщо в помешканні проживає одна-дві непрацездатні людини, соціальна норма, за якою їм рахуватиметься розмір допомоги, збільшується з 49 кв. м. до 75 кв. м.
Раніше люди, що проживають у дачних та кооперативних будинках субсидію не отримували, бо не мали реєстрації. З травня 2017-го за рішенням Комісії з питань соціального захисту населення, які діють при управліннях соцзахисту, такі сім’ї зможуть оформлювати субсидію, яка фінансуватиметься за рахунок місцевих бюджетів.
Нагадаємо що в кінці квітня, Кабінет міністрів України ухвалив рішення про монетизацію зекономленої суми субсидії на оплату газу та електроенергії, яка торкнеться близько 1,5 мільйона українських сімей.
Кошти виплачуватимуться на особовий рахунок одержувача субсидії в банківській установі або через відділення поштового зв’язку ПАТ „Укрпошта“. Виплати здійснюватимуться на підставі списків, які подаються до 1 червня підприємства-виробники. У свою чергу споживачі мають звернутися із відповідними заявами до структурних підрозділів із питань соціального захисту.
Він наголошує на необхідності створення в Україні стимулів для енергоефективності.Проте через підвищення тарифів на комунальні послуги значно зростають витрати на субсидії з держбюджету. Цього року на ці потреби закладали 35 млрд грн. На 2018–тий сума витрат зросте до 70-80 млрд грн, що буде критично для держбюджету. -Нас цікавить зниження витрат бюджету. А коли велика кількість людей “сидять” на субсидії, то виходить, що гроші платників податків повертаються субсидіями та оплачують неефективність, – про це під час Форуму з питань енергоефективності заявив міністр фінансів Олександр Данилюк.
Один із варіантів вирішення проблеми неефективного використання коштів – монетизація субсидій. Нині в Уряді розглядають кілька схем впровадження реформи: гроші від монетизації споживачі зможуть використовувати лише на оплату комунальних, на оплату комрахунків та енергозберігаючі заходи або ж на будь-які потреби. В останньому випадку, якщо споживачі матимуть заборгованість по виплатах, то їх «автоматично позбавлять права отримувати монетизовану субсидію.
За словами директора ТОВ «Сміла Енергоінвест» Володимира Сарнацького, цільова монетизація субсидій стала б панацеєю не лише для споживачів, а й для підприємств, які надають комунальні послуги. Адже отримані «живі кошти» ці фірми змогли б використовувати, наприклад, на закупівлю нового обладнання.
-Нині отримувачі субсидій – це близько 75% користувачів нашого підприємства, від 4 до 4,5 тисяч жителів міста Сміла. Зараз ми говоримо лише про теплопостачання, але ці люди мають субсидію також на інші комунальні: електроенергію, газ, водопостачання та водовідведення. Зрозуміло, що на фінансування різниці між тарифом і платоспроможністю ідуть величезні кошти з держбюджету. Поки-що вони приходять вчасно – оплата відбувається наступного за звітним місяцем. Проте, кошти від субсидії теплопостачальна організація може витрачати лише на газ, транспортування, розподілення. Якби це були «живі гроші», то підприємство могло б, наприклад, провести за рахунок «субсидійних» коштів модернізацію обладнання чи відремонтувати якісь аварійні ділянки, – пояснює Сарнацький. – У той же час, я за цільову монетизацію, щоб кошти споживач витрачав лише на комунальні послуги або енергоефективні заходи. В протилежному випадку частина людей ці гроші може просто «проїсти» і борги за «комуналку» будуть лише рости. До того ж, такий варіант аж ніяк не спонукає до економії чи енергозбереження.
Сміла Енергоінвест
Читайте також
Популярні теми
Будь-те першим, поділіться думкою з усіма.