новини

24 березня за рішенням Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) по всьому світу відзначають День боротьби з туберкульозом.

Туберкульоз - це інфекційне захворювання, збудником якого є мікобактерії туберкульозу, або палички Коха, котре передається переважно повітряно-крапельним шляхом від хворої людини до здорової, проявляється широким клінічним поліморфізмом, має соціальну залежність, спричиняє тимчасову та стійку втрату працездатності і вимагає тривалого комплексного лікування та реабілітації хворих.

Джерелом мікобактерій туберкульозу (МБТ) найчастіше є хворий на відкриту форму туберкульозу (бактеріовиділювач), або хворі на туберкульоз тварини (переважно корови). Вони формують резервуар туберкульозної інфекції в навколишньому середовищі.

За даними ВООЗ, туберкульозом інфікована одна третина населення нашої планети. Не тільки соціальні умови, а й біологічні властивості мікобактерій стали причиною епідемії туберкульозу в сучасних умовах. Висока стійкість мікобактерій і крапельно-повітряний шлях передачі їх ускладнюють боротьбу з туберкульозом. Вдихання мікобактерій туберкульозу призводить до захворювання органів дихання: 95-98% їх припадає на туберкульоз легенів; позалегеневі форми туберкульозу (шкіри, нирок, суглобів і кісток та ін.) зустрічаються рідко - менше 1%. Мікобактерії туберкульозу зберігаються в навколишньому середовищі від 3-4 до 8-12 місяців. Збудник хвороби стійкий до дії кислот, спирту, низьких температур, тривалий час зберігається у висушеному харкотинні, на постільній білизні, посуді та особистих речах хворого, в сирому молоці хворої на туберкульоз корови. Не переносить мікроб дії сонячного опромінення, активного хлору дезінфектантів.

В навколишньому середовищі існує досить великий резервуар туберкульозної інфекції, що обумовлює напружену епідемічну ситуацію.

За даними ДУ «Черкаський ОЛЦ МОЗ України» в м.Сміла в 2017 році захворюваність на активний туберкульоз органів дихання збільшилась з 31 випадку у 2016 році до 46 у 2017 році. Кількість бактеріологічно підтвердженого туберкульозу органів дихання ззбільшилась на 16 випадків (з 11 випадків в 2016р. до 27 в 2017р.).
Своєчасне виявлення туберкульозу є вирішальним фактором для ефективного лікування та попередження поширення його серед людей. Рання діагностика виявляє початкові форми туберкульозу (без розпаду легеневої тканини та виділення паличок Коха). Чим раніше виявлено захворювання, тим більше шансів на повне одужання при умові ефективного лікування. В Україні використовуються загальноприйняті методи виявлення туберкульозу: туберкулінодіагностика (реакція Манту), флюорографічне обстеження та лабораторні методи.

З метою своєчасного і раннього виявлення захворювання встановлено періодичне (1 раз на 1-2 роки) флюорографічне обстеження дорослого населення та щорічне проведення туберкулінових проб у дітей. Щорічним флюорообстеженням підлягає населення, яке має підвищений ризик захворіти на туберкульоз. Важливим методом виявлення туберкульозу є обстеження харкотиння на наявність мікобактерій у осіб, які тривалий час кашляють. Джерелом захворювання часто бувають люди похилого віку, особливо одинокі громадяни, особи без постійного місця проживання, мігранти, інваліди та ін.

Лікування хворих на туберкульоз - важкий і тривалий процес (1-2 роки).

ЯК ВБЕРЕГТИСЯ ВІД ЗАХВОРЮВАННЯ У ВОГНИЩІ ТУБЕРКУЛЬОЗУ?

Ізоляція джерела туберкульозної інфекції - найбільш важливий протиепідемічний захід в колективі чи сім’ї.

На період бактеріовиділення припинити контактувати з хворим, тобто він має знаходитися на лікуванні в стаціонарі.

Дорослі, які знаходяться в контакті з хворим, повинні щорічно обстежуватися флюрографічно, а діти та підлітки - за допомогою туберкулінової проби. Обов’язково проводиться профілактичний курс лікування протитуберкульозними хіміопрепаратами протягом 3 місяців.

На весь час перебування хворого на туберкульоз в лікарні, квартирі чи санаторії необхідно проводити поточну дезінфекцію

СКЛАДОВІ ПРОФІЛАКТИКИ ТУБЕРКУЛЬОЗУ
1) соціальна;
2) санітарна;
3) специфічна;
4) хіміопрофілактика.
Соціальна профілактика:
-оздоровлення умов навколишнього середовища, покращення умов життя населення, його здоров’я, проведення заходів по боротьбі з алкоголізмом, наркоманією, тютюнопалінням та ін.
Санітарна профілактика:
- передбачає заходи з попередження інфікування мікобактеріями туберкульозу здорових людей і налагодження безпечного контакту з хворим туберкульозом в активній формі (особливо з бактеріовиділювачем).
Специфічна профілактика:
- це вакцинація і ревакцинація вакциною БЦЖ. У вакцинованих при народженні дітей імунітет зберігається протягом 5-7 років. Хіміопрофілактика:
- це застосування протитуберкульозних препаратів з метою попередження туберкульозу в осіб, які мають великий ризик захворювання на нього.
Серед осіб, яким проводилася хіміопрофілактика, число захворювань в 5 - 7 разів менше у порівнянні з людьми, яким вона не проводилась.
Пам'ятайте!!!
Дотримання правил особистої гігієни та виконання вказаних рекомендацій, вбереже Вас від захворювання на туберкульоз.