Реагуючи на неодноразові повідомлення в ЗМІ про «цвітіння» та загибель риби у водоймах області, Державна екологічна інспекція у Черкаській області прояснює ситуацію, яка склалася навколо цієї проблеми.
Протягом останніх років в річках та акваторії Кременчуцького водосховища в заплавах та в підвідних каналах в спекотний літній період спостерігається масове цвітіння синьо-зелених водоростей в товщі води. У воді кисню у 20 разів менше, ніж у повітрі. Отже, риба повинна весь час відшукувати місця, багаті на кисень. Літні задухи риби збігаються з так званим «цвітінням» водойм. Від нестачі кисню риба виснажується, а потім гине, інколи це явище стає масовим. Тоді говорять про так звану задуху — масову загибель риби від нестачі або відсутності кисню.
Під «цвітінням» води розуміють інтенсивний розвиток водоростей у товщі води, у результаті чого вона приймає різне забарвлення. При цьому, колір води може варіювати від синьо-зеленого до червоно-бурого (в залежності від забарвлення організмів, що викликають «цвітіння» та їх кількості). У прісних водоймах літом «цвітіння» води частіше всього спричиняється синьо-зеленими водоростями та динофітовими водоростями, весною та восени — діатомовими. «Цвітіння» води погіршує гідробіологічний стан водойми і викликає структурні зміни в екосистемі.
Під час гниття кисню витрачається більше ніж виділяється, риба та її кормові організми отруюються. Найчастіше такі явища спостерігаються вночі або в передсвітанкові години, коли кисень витрачається для дихання водними тваринами, бактеріями та водоростями, а виділяється його мало. Задухам сприяє тривала штильова погода, коли водяні шари вертикально не переміщуються, а кисень зосереджений у придонних шарах, поглинається відмерлими рештками рослин і тварин.
Недостача кисню призводить до літніх заморів риби та інших гідробіонтів, а також гальмує процеси самоочищення і мінералізації органічних речовин.
Екологічний стан водойм тісно пов’язаний з господарською діяльністю людини.
Аналізуючи ситуацію основними причинами незадовільного стану поверхневих водних об’єктів є:
недотримання режиму господарської діяльності в прибережних захисних смугах;
замулення та занесення, забруднення русел річок і акваторій водойм;
зарегулювання стоку;
зниження самоочисної здатності тощо.
Враховуючи зазначене, та керуючись Законами України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про тваринний світ» Закону України «Про місцеві державні адміністрації”, Держекоінспекцією у Черкаській області направлені листи на районні державні адміністрації та Управління державного агентства рибного господарства у Черкаській області, Черкаське обласне управління водних ресурсів,Черкаське регіональне управління водних ресурсів щодо організації роботи по недопущенню заморів риби та ліквідації наслідків, що можуть спричинити погіршення умов існування водних живих ресурсів із залученням у встановленому порядку організацій, підприємств і установ.
Протягом останніх років в річках та акваторії Кременчуцького водосховища в заплавах та в підвідних каналах в спекотний літній період спостерігається масове цвітіння синьо-зелених водоростей в товщі води. У воді кисню у 20 разів менше, ніж у повітрі. Отже, риба повинна весь час відшукувати місця, багаті на кисень. Літні задухи риби збігаються з так званим «цвітінням» водойм. Від нестачі кисню риба виснажується, а потім гине, інколи це явище стає масовим. Тоді говорять про так звану задуху — масову загибель риби від нестачі або відсутності кисню.
Під «цвітінням» води розуміють інтенсивний розвиток водоростей у товщі води, у результаті чого вона приймає різне забарвлення. При цьому, колір води може варіювати від синьо-зеленого до червоно-бурого (в залежності від забарвлення організмів, що викликають «цвітіння» та їх кількості). У прісних водоймах літом «цвітіння» води частіше всього спричиняється синьо-зеленими водоростями та динофітовими водоростями, весною та восени — діатомовими. «Цвітіння» води погіршує гідробіологічний стан водойми і викликає структурні зміни в екосистемі.
Під час гниття кисню витрачається більше ніж виділяється, риба та її кормові організми отруюються. Найчастіше такі явища спостерігаються вночі або в передсвітанкові години, коли кисень витрачається для дихання водними тваринами, бактеріями та водоростями, а виділяється його мало. Задухам сприяє тривала штильова погода, коли водяні шари вертикально не переміщуються, а кисень зосереджений у придонних шарах, поглинається відмерлими рештками рослин і тварин.
Недостача кисню призводить до літніх заморів риби та інших гідробіонтів, а також гальмує процеси самоочищення і мінералізації органічних речовин.
Екологічний стан водойм тісно пов’язаний з господарською діяльністю людини.
Аналізуючи ситуацію основними причинами незадовільного стану поверхневих водних об’єктів є:
недотримання режиму господарської діяльності в прибережних захисних смугах;
замулення та занесення, забруднення русел річок і акваторій водойм;
зарегулювання стоку;
зниження самоочисної здатності тощо.
Враховуючи зазначене, та керуючись Законами України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про тваринний світ» Закону України «Про місцеві державні адміністрації”, Держекоінспекцією у Черкаській області направлені листи на районні державні адміністрації та Управління державного агентства рибного господарства у Черкаській області, Черкаське обласне управління водних ресурсів,Черкаське регіональне управління водних ресурсів щодо організації роботи по недопущенню заморів риби та ліквідації наслідків, що можуть спричинити погіршення умов існування водних живих ресурсів із залученням у встановленому порядку організацій, підприємств і установ.
Популярні теми
Публікації
Ніхто не наважився залишити свій коментар.
Будь-те першим, поділіться думкою з усіма.
Будь-те першим, поділіться думкою з усіма.