За правилами ст. 42 Кодексу законів про працю України при скороченні чисельності чи штату працівників у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці переважне право залишитися на роботі надається працівникам із більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці. Вирішення питання щодо того, хто із працівників має більш високу кваліфікацію і продуктивність праці, – сфера компетенції роботодавця.
За рівних умов продуктивності праці та кваліфікації переважне право залишитися на роботі мають:
- сімейні – за наявності двох і більше утриманців;
- особи, у сім’ї яких немає інших працівників із самостійним заробітком;
- працівники із тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації;
- працівники, які навчаються у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах без відриву від виробництва;
- учасники бойових дій, інваліди війни та особи, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
- автори винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій;
- працівники, які дістали на цьому підприємстві, в установі, організації трудове каліцтво або професійне захворювання;
- особи з числа депортованих з України протягом п’яти років з часу повернення на постійне місце проживання до України;
- працівники з числа колишніх військовослужбовців строкової служби та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу, – протягом двох років із дня звільнення їх зі служби.
Наведений перелік осіб, які мають переваги на залишення на роботі при звільненні за п. 1 ст. 40 КЗпП, не є вичерпним. Допускається можливість встановлення законодавством таких переваг й іншим категоріям працівників. Зокрема, така перевага надається особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, Героям Соціалістичної Праці та повним кавалерам ордена Трудової Слави (п. 20 ст. 9 Закону "Про основні засади захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні"), Героям Радянського Союзу і повним кавалерам ордена Слави, а також особам, нагородженим чотирма і більше медалями "За відвагу" (ст. 11 Закону "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), громадянам, віднесеним до 1 - 4 категорії потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи (п. 7 ст. 20, ст. 21, 22, 23 Закону "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"), ветеранам військової служби (п. 14 ст. 6 Закону "Про статус ветеранів військової служби і ветеранів органів внутрішніх справ та їх соціальний захист"). Ветерани військової служби мають переважне право на залишення на тій роботі, на яку вони були зараховані відразу після звільнення з військової служби.
Крім цього статтею 42 - 1 Кодексу законів про працю визначено переважне право на укладення трудового договору у разі поворотного прийняття на роботу. Тобто, працівник, з яким розірвано трудовий договір з підстав, передбачених пунктом 1 статті 40 цього Кодексу (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), протягом одного року має право на укладення трудового договору у разі поворотного прийняття на роботу, якщо власник або уповноважений ним орган проводить прийняття на роботу працівників аналогічної кваліфікації.
Переважне право на укладення трудового договору у разі поворотного прийняття на роботу надається особам, зазначеним у попередній статті 42 цього Кодексу, та в інших випадках, передбачених колективним договором. Умови відновлення соціально-побутових пільг, які працівники мали до вивільнення, визначаються колективним договором.
Підготував Володимир Василенко,
юрисконсульт
Смілянського міськрайонного центру зайнятості
Популярні теми
Публікації
Будь-те першим, поділіться думкою з усіма.