новини

Алгоритм дій роботодавця, який планує звільнення працівників за скороченням штату:

• попередити про звільнення не менше ніж за два місяці;
• запропонувати, за наявності, працівникові вакантну посаду;
• отримати згоду профспілкового органу на звільнення, якщо працівник є членом профспілки;
• перевірити, чи не має працівник переважного права залишитися на роботі.

Варто зазначити: роботодавець не зможе уникнути необхідності дотримання вказаних вимог, навіть якщо ним буде отримано письмову згоду працівника на звільнення за скороченням штату. Нормами не передбачене подання працівником заяви про згоду на його звільнення за п. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України (КЗпП). Така згода не має юридичних наслідків і не звільняє роботодавця від обов’язку попереджати працівника про наступне звільнення за два місяці і від дотримання інших гарантій, які надаються працівникові трудовим законодавством. Заява працівника про звільнення має юридичні наслідки лише у випадку його звільнення за власним бажанням та за угодою сторін.

Згідно зі ст. 492 КЗпП про наступне звільнення працівника персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При цьому чинне законодавство не передбачає виключення зі строку попередження працівника про наступне звільнення (не менш ніж за два місяці) часу знаходження його у відпустці або тимчасової непрацездатності.

Одночасно із попередженням про звільнення, тобто за два місяці до запланованого звільнення, працівнику має надійти пропозиція щодо зайняття іншої посади, виконання іншої роботи. Звільнення за п. 1 ст. 40 КЗпП допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу. Сам по собі факт наявності вакантних посад на підприємстві не свідчить про можливість зайняття їх особою, яку звільняють. У разі спору суди, зокрема, враховуватимуть, чи могли запропонувати такі вакантні посади працівникові з огляду на стан його здоров’я. Крім того, суттєве значення матимуть вимоги посадової інструкції до працівника, який претендує на зайняття вакантної посади, і відповідність їм особи, яку звільняють за скороченням штату.

        Згідно з статтею 40 Кодексу не допускається звільнення працівника в період його тимчасової непрацездатності, а також в період його перебування у відпустці, за винятком п. 5, ст.40 Кодексу: "нез'явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, не рахуючи відпустки по вагітності і родах, якщо законодавством не встановлений триваліший строк збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні. За працівниками, які втратили працездатність у зв'язку з трудовим каліцтвом або професійним захворюванням, місце роботи (посада) зберігається до відновлення працездатності або встановлення інвалідності".

Підготував Володимир Василенко,

юрисконсульт

Смілянського міськрайонного центру зайнятості