11 серпня, о 17.00 під будівлею міськвиконкому було людно. Майданівці, атовці, опозиційні депутати зібралися, щоб почути від секретаря міськради В. Федоренка пояснення його ініціативи про демонтаж і перенесення з майдану Слави пам’ятного знака Небесній Сотні. Та не врахували активісти того, що у п’ятницю робочий день у народу і його слуг суттєво відрізняється. Федоренко завершив тяжкий робочий тиждень на дві години раніше. А тому, захисникам Майдану та України, довелося задовольнитися зустріччю техпрацівників, після чого чергова міськвиконкому, від гріха подальші, закрила вхідні двері.
На віче обговорювалося одне питання – спроба міськвиконкому на передодні Дня Незалежності демонтувати пам’ятний знак Небесній Сотні. В епітетах, присутні, себе не стримували. Але врешті дійшли згоди, що поясненням може слугувати одне з двох, якщо це не спланована провокація то велика дурість. Що одне, що інше, аж ніяк не додає авторитету теперішнім очільникам міста. А поведінка заступника міського голови Л. Осейко, взагалі, не підлягає критеріям здорового глузду, а тому віче прийняло рішення – вимагати негайного її звільнення.
Крім того присутні затвердили текст звернення до Президента України з приводу антиукраїнської політики міської влади та прийняли рішення про категоричний протест проти демонтажу пам’ятного знака Небесній Сотні та вимогу зняти це питання з обговорення.
Ситуацію, що склалась навколо пам’ятного знака, можна було б віднести до розряду провокаційних. Але те, з якою наполегливістю і брехливим нахабством, це намагалися зробити має послужити смілянам засторогою – плювок у бік Небесній Сотні – це перевірка нас на готовність захищати Україну та її героїв не тільки на сторінках соцмереж, а й в реальному житті. Давно помічено, що байдужі – це найстрашніша загроза будь-якому суспільству.
Не будьте байдужими, пробудіть у своїх душах ті відчуття, які переживали на похоронах Юри Пасхаліна, Жені Войцехівського, Руслана Чубатенка, Діми Дібрівного та десятків інших героїв-земляків. Війна не закінчилася. Подумайте над тим, хто буде вас захищати, якщо ви зраджуєте пам'ять про своїх захисників до того, як просяде земля на їх могилах. Якщо це не так, то пишіть свої протести, як це зробили ми.
PS: Одна із провладних активісток заявила: «На ваші десятки підписів проти демонтажу і перенесення пам’ятника, ми назбираємо тисячі за демонтаж…». Може бути, адже на антимайдан зі Сміли теж їздили тисячі, але перемогла Сотня, бо за нею стояло Небо.
Анатолій Терещенко, ГО «Територія гідності»
На віче обговорювалося одне питання – спроба міськвиконкому на передодні Дня Незалежності демонтувати пам’ятний знак Небесній Сотні. В епітетах, присутні, себе не стримували. Але врешті дійшли згоди, що поясненням може слугувати одне з двох, якщо це не спланована провокація то велика дурість. Що одне, що інше, аж ніяк не додає авторитету теперішнім очільникам міста. А поведінка заступника міського голови Л. Осейко, взагалі, не підлягає критеріям здорового глузду, а тому віче прийняло рішення – вимагати негайного її звільнення.
Крім того присутні затвердили текст звернення до Президента України з приводу антиукраїнської політики міської влади та прийняли рішення про категоричний протест проти демонтажу пам’ятного знака Небесній Сотні та вимогу зняти це питання з обговорення.
Ситуацію, що склалась навколо пам’ятного знака, можна було б віднести до розряду провокаційних. Але те, з якою наполегливістю і брехливим нахабством, це намагалися зробити має послужити смілянам засторогою – плювок у бік Небесній Сотні – це перевірка нас на готовність захищати Україну та її героїв не тільки на сторінках соцмереж, а й в реальному житті. Давно помічено, що байдужі – це найстрашніша загроза будь-якому суспільству.
Не будьте байдужими, пробудіть у своїх душах ті відчуття, які переживали на похоронах Юри Пасхаліна, Жені Войцехівського, Руслана Чубатенка, Діми Дібрівного та десятків інших героїв-земляків. Війна не закінчилася. Подумайте над тим, хто буде вас захищати, якщо ви зраджуєте пам'ять про своїх захисників до того, як просяде земля на їх могилах. Якщо це не так, то пишіть свої протести, як це зробили ми.
PS: Одна із провладних активісток заявила: «На ваші десятки підписів проти демонтажу і перенесення пам’ятника, ми назбираємо тисячі за демонтаж…». Може бути, адже на антимайдан зі Сміли теж їздили тисячі, але перемогла Сотня, бо за нею стояло Небо.
Анатолій Терещенко, ГО «Територія гідності»
Популярні теми
Публікації
Ніхто не наважився залишити свій коментар.
Будь-те першим, поділіться думкою з усіма.
Будь-те першим, поділіться думкою з усіма.