Публікації

• Категория:
  Публікації
• Автор:
  Наталя Віргуш
• Рейтинг:
  0.0/0
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5

Кожна людина приходить у цей світ для виконання якоїсь місії. Лісівники – щоб завдяки посадженим і вирощеним ними лісам забезпечити здоров’я та екологічну безпеку тим, хто живе зараз і буде жити після нас.

 Відзнаки за сумлінну працю

   На високому професійному рівні, вкладаючи душу і серце в розвиток і захист підпорядкованих їм лісових масивів загальною площею понад 36 тисяч гектарів, трудиться колектив Державного підприємства «Смілянське лісове господарство». З року в рік це підприємство, яке 13 років очолює Юрій Сегеда, посідає лідируючі позиції серед лісгоспів області, які входять до складу Черкаського обласного управління лісового та мисливського господарства. Його високу ділову репутацію підтверджують і всеукраїнські та міжнародні рейтинги, за якими Смілянський лісгосп незмінно визнається одним із кращих підприємств у лісовій галузі України.

Високий професіоналізм, відданість лісовій справі, ефективність у роботі смілянських лісівників відзначено й цьогоріч – з нагоди Дня працівника лісу. 66 працівників цього лісгоспу отримали нагороди різного рівня – почесні грамоти і подяки Державного агентства лісових ресурсів України, Черкаської облдержадміністрації та обласної ради, обласного управління лісового та мисливського господарства, райдержадміністрацій, райрад, органів місцевого самоврядування. Нагрудним знаком Держагентства лісових ресурсів України «Відмінник лісового господарства України» відзначено лісничого Городищенського лісництва Анатолія Ракітіна.

Цього року Державне підприємство «Смілянське лісове господарство» також визнано «Підприємством високої екологічної культури» та занесено на дошку пошани Смілянського району.

В упорядкованому лісі – й дерева здорові

 Здобутки смілянських лісівників з усіх напрямків їх діяльності дійсно вагомі. Тільки цього року вони створили 145 гектарів лісових культур і ця робота на площах лісосічного фонду, ділянках захисних насаджень продовжується.

Відбувається заготівля лісового насіння, а це, до речі, за планом не менше шести тонн, у тому числі й три тонни дуба звичайного – головної лісоутворюючої породи в цьому регіоні. 800 тисяч сіянців щороку вирощує лісгосп у розсадниках своїх лісництв – Смілянському, Сунківському, Володимирівському, Будянському, Мліївському та Городищенському.

Проводяться рубки догляду за лісом для забезпечення відповідного породного складу насаджень та їх високої продуктивності, а також оздоровчі рубки лісу, ураженого хворобами й шкідниками.

– Саме ця робота, – говорить директор ДП «Смілянський лісгосп» Юрій Юрійович Сегеда, – чомусь викликає у людей чи не найбільше занепокоєння. Нерідко можна почути: «Лісівники знову ліс рубають, значить – крадуть». І те, що при сучасному обов’язковому (підкреслюю) електронному обліку деревини, биркуванні кожного дерева, контролю за процесом рубок, як правило, й за участі представників громадськості вивести потайки лісопродукцію просто неможливо, розповсюджувачів цих чуток мало хвилює. Як і те, в що може перетворитися ліс, якщо його не очищати від старих і хворих дерев, супутньої порослі, яка заважає рости молодим і міцним деревам, просто засмічує лісові масиви. Не проводити рубок догляду – це вже за рік-другий перетворити упорядковані лісові масиви в хащі, розповсюдити ту ж стовбурову гниль, шкідників по здорових насадженнях. А в результаті – втратити ліси, які вирощувалися поколіннями лісівників.

Ми працюємо відкрито і чесно. Всім бажаючим покажемо й роз’яснимо, чому саме в цьому чи іншому місці проводяться рубки, які дерева вже стиглі і перестиглі, які – пристигаючі, за якими показниками відбувається формування та оздоровлення лісів, де вирубуються всохлі дерева, яких через зміну клімату, на жаль, стає все більше. Та головне – це те, що на місці кожного зрубу без винятку вже ростуть посаджені нами сіянці лісових дерев – дуб, сосна, ялина, ясен, горіх чорний та інші. А отже, й розвиток наших лісових масивів продовжується.

З позицій прогресу і державництва

 Смілянський лісгосп працює як сучасне, технічно й технологічно розвинене підприємство. Першими в області смілянські лісівники запровадили вирощування сіянців лісових дерев методом закритої кореневої системи, яка захищає рослини від шкідників, несприятливих погодних умов, покращує їх ріст. Одним із перших Смілянський лісгосп започаткував електронний облік деревини. І поки що єдиний на Черкащині отримав, а цьогоріч і підтвердив сертифікат FSC, який засвідчує, що продукція підприємства, як і діяльність самого лісгоспу в питаннях лісокористування, ведення економічної, екологічної, соціальної діяльності відповідає міжнародним стандартам.

Велику увагу тут приділяють й оновленню матеріально-технічної бази господарства. Так для охорони лісу та покращення умов праці лісівників цьогоріч придбано сім спеціалізованих легкових автомобілів, трактор, чотири захвати гідравлічних, плуг ПЛ 75-15 М, пересаджувач дерев, квадрокоптер. А ще тут працюють дрони, вишки з телекамерами, які відслідковують пожежну ситуацію в лісах, діють фотопастки для браконьєрів.

Слід сказати, що в Смілянському лісгоспі й одна з найвищих в області продуктивність праці. На даний час вона становить понад 433 тисячі гривень на одного працюючого. А як люди трудяться – так вони й отримують. Відрахування ж підприємства до Держбюджету минулого року становили понад 34,6 мільйона гривень, до місцевого бюджету – більше 7,2 мільйона, єдиного соціального внеску – майже 4,4 мільйона гривень. За 8 місяців цього року Смілянський лісгосп уже сплатив понад 38,5 мільйона гривень усіх податків і зборів.

Тож, питається: кого мали на увазі високопосадовці, коли запропонували цього літа передати державні лісогосподарські підприємства в концесію, як фінансово неефективні? Що не Смілянський лісгосп – це вже точно. І чим взагалі сьогодні може завершитися така приватизація лісів?

– Передати ліси в приватні руки, – вважає Юрій Сегеда, – тим більше в нинішніх, досить нестабільних і неконтрольованих умовах – це просто їх занапастити. Бізнес цікавитиме передусім деревина, і рубка цінних порід стане масовим явищем. Про відтворення ж лісів на місці зрубів можна буде забути, адже вигоди для себе в цьому підприємці не бачитимуть. І якщо наше державне підприємство тільки цього року на заходи з лісовідновлення витратило близько трьох мільйонів гривень, то такі гроші приватники вважатимуть просто зайвими збитками. Не цікавитимуть їх і рубки догляду, які оздоровлюють ліс, але дають неліквідну сировину, придбання засобів захисту рослин, будівництво соціально значимих для місцевого населення лісових доріг з твердим покриттям, 45 кілометрів яких ми облаштували лише протягом останніх років. І матеріально допомагати лісоводам з Півдня, які опинилися зараз у фінансовій скруті, як і ветеранам лісової справи, як це роблять наші працівники, профспілка, вони не будуть. Тому перш ніж приймати подібні рішення, слід зважити, які наслідки від цього будуть і як вони позначаться передусім на стані наших лісів, рівні життя людей, які в них працюють, економіці держави в цілому. Сьогодні колегією Держлісагентства України схвалено проект Стратегії розвитку та реформування лісової галузі. Думається, саме положення цього документу й визначатимуть майбутнє лісової галузі, її розвиток та успішну діяльність.

Ліс – це життя

 Цьогорічний День працівника лісу для лісничого Городищенського лісництва Державного підприємства «Смілянське лісове господарство» Анатолія Ракітіна став особливим – він отримав звання «Відмінник лісового господарства України».

– Анатолію Анатолійовичу, щиро вітаємо вас із цією престижною відзнакою Держлісагентства України, яка підтверджує вашу відданість лісовій справі. 15 років тому, майже відразу після закінчення Національного аграрного університету, ви очолили Городищенське лісництво. Робота відповідальна, а ви, по суті, – вчорашній студент. Чи були впевнені, що справитеся?

– Безумовно, без хвилювання не обійшлося. Але до виконання поставлених переді мною завдань я був не тільки теоретично підготовлений, а й мав уже певні практичні знання, які з дитинства передавав мені батько Анатолій Петрович Ракітін, лісничий Капітанівського лісництва, людина шанована в лісовій галузі. Скільки себе й пам’ятаю, наша сім’я жила на лісовому кордоні. Як вирощувати, саджати та доглядати сіянці, я знав уже з дитинства. І працювати поруч із батьком, вчитися в нього лісовій науці для мене було в радість. У 12 років я вже точно визначився з майбутньою професією. Хоча було в мене й інше захоплення – археологія, історія. Я й зараз не полишаю цю тему – беру участь у всеукраїнських та міжнародних змаганнях із реконструкції історичних боїв.

Але головним для мене на все життя залишається ліс, його потреби, розвиток, захист. Маємо 6692 гектара лісових насаджень, дбаємо про їх відтворення, покращення природного складу, охорону. Тільки цієї весни ми вже створили 11,3 гектара лісових культур, восени плануємо довести цей показник до 30 гектарів. У розсадниках щороку вирощуємо понад 60 тисяч штук сіянців дуба черешчатого, 10 тисяч штук горіха чорного, інші лісові культури, прищепи декоративних рослин. Отже, Городищина завжди буде наповнена повноцінними лісовими масивами.

– Це літо було одним із найспекотніших.

– Підготувалися ми й до цього. Щоб захистити наші ліси від пожеж, створили 44 кілометри мінералізованих смуг. Інша справа, що лісові масиви знаходяться далеко один від одного, кожний обхід майстра становить тисячу гектарів і це непросто – тримати в полі зору таке лісове безмежжя. Але люди працюють із повною віддачею, тож і маємо відповідний результат – упорядковані, здорові лісові насадження. І я за це щиро вдячний усім нашим працівникам.

– У городищенських лісах діє 15 рекреаційних зон, багатьох відпочивальників приваблює чарівність цих місць, порядок, спокій.

– Хотілося б, щоб і люди відповідно ставилися до цієї краси. Передусім – не смітили в лісі, не залишали по собі різний непотріб, який після них нам доводиться прибирати. Це ж стосується і навколишніх сіл. Там, де необлаштовані сміттєзвалища, жителі цих населених пунктів виносять за звичкою своє сміття в ліс. Лісівникам же доводиться вивозити його машинами. Суворо заборонено розпалювати багаття в лісі, кидати недопалки в суху траву, ламати гілки дерев – але чи всі цього дотримуються?

Культура поводження в лісі, розуміння, яку працю потрібно вкласти в лісові насадження, повинні прищеплюватися з дитинства. Тому ми завжди з радістю вітаємо вихованців дитячого православного табору «Надія», які цього літа відвідали лісництво і завзято взяли участь у спілкуванні з лісівниками. І я впевнений, що уже 160 дітлахів зверхньо ставитися до лісу ніколи не будуть.

Ліс потрібно берегти і примножувати. І не приватний бізнес будувати за його рахунок у разі концесії, як це декому хочеться, а раціонально використовувати цей природний ресурс для потреб держави, її економічного розвитку. Будемо з лісом, який працює для народу, матимемо й достойне майбутнє для України.


Наталя Віргуш, газета “Черкаський край”, вересень 2017
Черкаське обласне управління лісового та мисливського господарства