Публікації

• Категория:
  Публікації
• Автор:
  Тимофієв Сергій
• Рейтинг:
  0.0/0
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5

250 років найбільшому у світі повстанню селян «КОЛІЇВЩИНА», яке змінило усю геополітику тодішньої ЕВРОПИ
Хто не пам’ятає минулого не має майбутнього . «КОЛІЇВЩИНа» 26.04.1768 рік
Причини виникнення, організатори, наслідки.

 Влада короля Польщі Станіслава Понятовського хиталася у протиріччях з заможною шляхтою (тодішні олігархи). Для підтримки Станіслава московія вводить свої війська до Польщі щоб підтримати королівську владу. Станіслав відчуваючи слабкість свого становища в державі , і щоб його посилити, та залучитися підтримкою української шляхти дає згоду на рівноправне сповідування українцями католицизму, унії та православ’я.

 Цей вчинок шалено обурив представників Барської конфедерації яка приймає рішення про недовіру королю. По всій Польщі роз’їхалися представники конфедерації збирати прихильників, зв’язок у таких справах лише особисте спілкування. До Смілянської фортеці завітали 2 представника Барської конфедерації щоб з’ясувати кого підтримає Смілянська влада. Коменданта Вонжа на місті не виявилося, а його дружина обізнана в безчинствах польської шляхти на «окраїні» впускати представників заколоту відмовилася .
 Розлючені «барчани» вирішують їхати до Жаботинської фортеці , скориставшись чистими наказними грамотами маршала Пулавського, заповнюють їх з наказом полковнику Тембровському, коменданту фортеці, вийти в похід і приборкати збунтовану Смілу.
 Смілянську фортецю атакували «з ходу», атака була відбита. Тоді Волинецький, один з барчан, наказує узяти членів сімей захисників фортеці, які мешкали поза стінами фортеці і поставити їх перед нападниками, щоб таким чином змусити Смілян відчинити ворота, друга спроба була теж невдала. Перемовини виявили наклеп на підданих Речі Посполитої, злий жарт долі на який наштовхнули Жаботинських козаків «барчани» став фатальним для нападників, вони штурмували фортецю яка належить короні і це злочин проти Польщі , а по друге вбиті члени козацьких сімей, захисників, такі злочини суворо каралися по законам Січі. Зрадники повтікали, залишивши решту на козацький суд, розуміючи безвихідне становище останні приймають рішення перейти Дніпро, дістатися Переяслова і там у монастирі покаятися перед Гавросієм який опікувався православ’ям правобережжя, за скоєний гріх, саме в цей час там перебував Значко Яворський. Історикам не відомі подробиці цього покаяння і про що розмовляли попи з козаками, але жаботинці приймають рішення повертатися в Холодний Яр до «гайдамацької січі».

 Саме в цей час так звана київська девізія рухалася до Холодного яру щоб зруйнувати оплот православья Мотронинський монастир. Підкоривши Смілянську фортецю девізія зайшла у Жаботин де почалися розправи над православними, «гайдамацька січ» миттєво відреагувала і нападників було знищено, це можна було визнати початком повстання, але Йосип Шелест повертає гайдамаків до Мотронинського лісу. Гайдамаки бажали невідкладної помсти польській шляхті за приниження і нелюдське знущання і тих жидів орендарів руками яких це робилося.

 Шелест чомусь чекав стримуючи народний гнів нічим не пояснюючи свого рішення. Приблизно 22-23.04.1768р. під час суперечок про початок повстання, «січовик», Кіндрат Лусконіг вбиває Йосипа Шелеста за нерішучість.

 Можливо саме в цей час «жаботинці» зайшли до Холодного Яру повернувшися з Переяслава, але сили повстанців суттєво збільшилися і зьявився Максим Залізняк який і очолив повстання.
 Ченці Мотронинського монастиря освятили зброю яку виготовили у Поташиному яру і селяни нею озброїлися, настав час поєднатися з єдиновірцями, православними, братами у ХРЕСТІ.
Чим це скінчилося для останніх обговоримо пізніше.

 26.04.1768р. «КОЛІЇВЩИНА» як дикий звір піднялася на диби і покотилася правобережною Україною терзаючи і спалюючи усе ненависне, що так довго принижувало і знущалося над Українцями.

 P.S. Московські і польські історики суттєво зменшують кількість повстанців та силу якою вони володіли. У с.Плескачівка поблизу Жаботина дислокувався військовий підрозділ польських жовнірів, це регулярні війська Речі Посполитої. Коли повстанці вірвалися до Жаботина то польська шляхта і жиди орендарі повтікали саме в Плескачівку під захист регулярних військ. Останні почувши з якою люттю селяни знищили «київську» девізію схоронили усе що мало цінність у криниці і пішли на Умань.

 У 2002р. до с.Плескачівка заїхала невідома польська експедиція, огородили місце тодішньої дислокації цього підрозділу, нікого з місцевих не підпускаючи, провели масштабні розкопки. Після завершення робіт усе було завантажено у 2 вантажних авто і вивезено у невідомому напрямку. Для маскування масштабів робіт були пориті ями глибиною до 4 м., лише навесні 2012р. під час досліджень ми наштовхнулися на справжню шахту яка відкрилася внаслідок згнившого наста який обвалився. Глибина шахти сягала приблизно10-12м. та діаметром близько 4м.
 У якій державі резиденти іншої країни можуть так господарювати?, хоча це були колись їхні землі. Може саме тому Польща нами так опікується, у просторі нічого не змінюється міняються лиш методи.


Депутат Смілянської районної Ради від Аграрної Партії України
Тимофієв С.